Перевод: с английского на украинский

с украинского на английский

узгоджені дії

См. также в других словарях:

  • узгодженість — ності, ж. Абстр. ім. до узгоджений 2) …   Український тлумачний словник

  • узгодженість — [узго/джеин іс т ] нос т і, ор. н іс т у …   Орфоепічний словник української мови

  • узгодженість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ансамбль — лю, ч. 1) Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. || Художня узгодженість, злагодженість у виконанні артистами драматичного, музичного і т. ін. твору. 2) Музичний твір або окрема частина його …   Український тлумачний словник

  • відповідність — ності, ж. Узгодженість між чим небудь. || Повна подібність до кого , чого небудь, цілковита схожість у чомусь …   Український тлумачний словник

  • збалансованість — ності, ж. 1) Доведення до правильного співвідношення взаємно зв язаних частин, сторін чого небудь, надходжень і витрат чогось. 2) Зрівноваження обертальних деталей машини, механізму. 3) Повна узгодженість, правильне співвідношення чого небудь з… …   Український тлумачний словник

  • керування — я, с. 1) Дія за знач. керувати 1), 2); керівництво (у 1 знач.). •• Децентралізо/ване керува/ння керування у системі, в якій функції керування не закріплені за якою небудь однією особою або підсистемою. Дистанці/йне керува/ння керування… …   Український тлумачний словник

  • конкордація — ї, ж., мат. Узгодженість …   Український тлумачний словник

  • контакт — у, ч. 1) спец. Стикання двох електричних провідників, що створює умови прохідності струму, а також місце такого стикання. || Прилад, що здійснює стикання електричних провідників. 2) Спілкування, зв язок, тісні стосунки. || Взаємна узгодженість у… …   Український тлумачний словник

  • координація — ї, ж. 1) Погодження, зведення до відповідності, установлення взаємозв язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями тощо. 2) Узгодженість рухів, дій і т. ін …   Український тлумачний словник

  • лад — ла/ду і ладу/, ч. 1) Стан, коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де небудь; прот. безладдя. Приводити до ладу. Вибувати з ладу. Ставати до ладу. 2) Стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»